Киев, ул. Е. Чавдар 9
Хирургия
Октябрь 6 ,2020

Корекція соска

Втягнутий сосок. Класифікація та корекція

Втягнутий (інвертований) сосок — це стан, коли сосок замість того, щоб випинати назовні, втягується в середину грудей. Дана патологія характерна для обох статей.

Причина втягнутого соска може бути вродженою чи набутою.

Набута інверсія може бути наслідком травм (рубці, жировий некроз), птозу молочних залоз (залозиста тканина провисає і втягує вивідні протоки) чи симптомом доброякісних та злоякісних новоутворень молочних залоз.

Найчастіші причини втянутості соска полягають в наступному:

-спадковість

-Тривале годування грудьми

-Травма, яка може бути викликана жировим некрозом, шрами або може бути результатом хірургічного втручання

-Провисання грудей, Опущення грудей

-Захворювання, здатні змінити анатомічну структуру молочних залоз — злоякісні пухлини, хвороба Педжета і рак молочної залози

-Інфекційно-запальні процеси тканин молочних залоз, ектазія молочного каналу, абсцес або мастит

Втягнутий сосок буває двох основних форм:

реверсивний сосок (втягнутий в стані спокою, але легко витягується вручну або при охолодженні);

незворотний інвертований сосок (не витягується навіть при стимуляції).

Класифікація втягнутого соска:

Оцінка ступеню відбувається при візуальному огляді та пальпації молочних залоз і ареол. Прийнято класифікувати ступені втягнутості за Han, S., & Gi Hong, Y. — The Inverted Nipple: Its Grading and Surgical Correction. Plastic and Reconstructive Surgery (1999):

1-й ступінь втягнутого соска— Соски втягнуті, але можуть бути вилучені назовні вручну (через стимулювання) або у відповідь на холодну температуру. Вони можуть залишатися в такому витягнутому назовні стані деякий час. Молочні протоки, як правило, не порушені і можливе грудне вигодовування. Такі соски називають «сором’язливі соски».Вважається, що при першому ступені наявний мінімальний фіброз та ригідна шийка, що провокує інверсію. Немає дефіциту м’яких тканин соска та присутня нормальна довжина вивідних протоків.

2-й ступінь втягнутого соска — Соски втягнуті і їх важче витягнути назовні. Такий стан майже ніколи не триває довго — соски відразу повертаються у втягнутий стан. Грудне вигодовування може бути можливим, але це не обов’язково.Відмічається середній ступінь фіброзу. Відмічається дефіцит довжини молочних протоків, котрі м’яко втягуються, але їх не потрібно розрізати для корекції інверсії.

3-й ступінь — Соски сильно втягнуті завжди і практично відсутні. Молочні протоки часто звужені і годування грудьми неможливо. Жінкам з втягнутими сосками 3 ступеня часто доводиться боротися з інфекціями, висипом і іншими наслідками, пов’язаними з гігієною соска. Вимагає оперативного лікування. Вивідні протоки звужені та короткі, що створює проблеми при годуванні груддю утруднене, однак можливе.

Лікування відповідно до ступеню інверсії:

Операція складається з невеликого розрізу біля основи соска, в той час як сосок знаходиться в звичайному для його патології стані. Потім виконується м’яке відділення волокон всередині соска (саме ці волокна тягнуть сосок всередину). Особлива увага приділяється тому, щоб поділ волокон відбувалося паралельно молочних проток з метою їх збереження. Як тільки волокна розділені, і сосок звільнений і витягнутий назовні, в нормальне положення, спеціальні шви (стежки) накладаються всередині соска. Це додає стабільності і міцності основи соска і допомагає зберегти його положення на поверхні у витягнутому стані.

При інверсіях 1 ступеня — хірург виводить сосок мануально. Біля бази соска виконує розріз 2-4 мм. В подальшому накладає циркулярний шов навколо шийки соска.

При інверсіях 2 ступеня – виконується аналогічний доступ, однак пластичний хірург гостро пересікає фіброзні тяжі, звільняючи та збегаючи при цьому вивідні протоки. В подальшому накладається циркуляоний шов .

Інверсії 3 ступеня – для корекції ретракції соска хірург накладає тракційний шов на кінчик соска. Хірург виконує деепітелізацію трикутних клаптів. Наступним етапом пересікає фіброзні тяжі та переважну більшість вивідних протоків. В подальшому відбувається вгинання трикутних клапотів всередину, таким чином створюється додатковий об’єм соска. Накладається циркулярний шов в ділянці бази соска. Стійка форма досягається завдяки раніше приготованих фіксаторах.

Автор статьи:
вертебролог Киев